Вступление

Любий глядач, ця пригода трапилась на дикому заході, коли справжні чоловіки не працювали за ноутбуками сидячі в зручних кріслах і не скаржились на неймовірно складні умови праці, а хрячили на пасовищах в 50 градусну спеку і їм потрібна була справжня ситна їжа, а не булочка з 1% кефіром. Отже, вечірнє місто повільно поглиблювалося в сутінки, коли шериф Антон і його невтомний помічник Жека поверталися додому після важкого робочого дня. На високих конях вони протинули вулички містечка. Вони відчували втому і голод, але смак піцерії, що проникав через нічний повітря, обіцяв стати найкращим винагородженням за їхній напружений працевдатний день. Двері піцерії відчинилися, а їхні очі відразу ж потрапили в сучасний інтер'єр. Червоні неонові рамки, які підсвічували стелю та стіни, створювали теплу гру затемнених відтінків дерев'яної структури стін. Сира стойка бару вражала своей лаконичностью, а на её поверхне с элегантностью расположен логотип пицца Дэй. Приветный персонал, одягнутый в стильные фартухи с тем же логотипом, тут же встречал гостей, готовый надать зручное место для вечери. Вся история означает тот факт, что пицца Дэй заслужила невидимую любовь и доверие своих клиентов. Даже в моменты усталости и голода, когда конкуренты могут пытаться подсунуть свой продукт, питание клиентов в нашей пиццерии остаётся непокрытым. КОНЕЦ КОНЕЦ КОНЕЦ